Фамусов Павло Опанасович – московський пан, дворянин середньої руки. Служить управителем у неназваному казенному місці. Був одружений, але дружина померла невдовзі після пологів, залишивши дружину єдину дочку Софію. Вихованням доньки мало займався, задовольнившись тим, що оплачував няньку-француженку.
Молчалін є секретарем Фамусова і мешкає у будинку свого роботодавця. Олексій Степанович не був дворянином за походженням. Проживав він у Твері, звідки завдяки сприянню Фамусова було переведено до Москви. Його покровитель влаштував його в «Архіви», але там Молчалін лише вважався, перебуваючи весь час за Фамусова.
Він ставиться до служби як до невід'ємного атрибуту свого статусу, не надаючи їй значення. Фамусов оточував себе далекими родичами як у роботі, і поза нею, старанно просуваючи їх, незалежно від своїх навичок і здібностей: Ні!
Молчалін приїхав до Москви з Твері за сприянням Фамусова.
Пушкінська площа, будинок 3 Працювати над п'єсою він почав на початку 1820-го, а 1823-го завершив перший варіант. Вважається, що прототипом Софії Фамусової стала сестра письменника. Москвичі прозвали особняк Будинком Фамусова. Будівля з трикутним фронтоном, арками, високими вікнами та ліпним фризом була збудована у 1803 році.
Чацький приїжджає до будинку Павла Опанасовича Фамусова з рішенням одружитися зі Софією.
Олексій Степанович Молчалін — один із головних героїв віршованої комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму», секретар Фамусова, колезький асесор, який у нього вдома.
Таким чином, бездіяльність та байдужість до інших людей, бажання промовчати і "не розгойдувати човен", а також готовність бездумно виконувати часом будь-які, часом навіть жорстокі накази, дозволили Михайлу Євграфовичу Салтикову-Щедріну назвати Молчаліна однією з найстрашніших постатей російського суспільства.
Вікіпедія
Горе з розуму – Вікіпедія
Arzamas
Вельможі, тузи та інші значні особи • Розшифровка епізоду • Arzamas
adebiportal.kz
Фамусів | Літературний портал Літературний портал
Вікіпедія
Горе з розуму – Вікіпедія
Російське суспільство
Фамусов, Павло Опанасович – енциклопедія «Знання.Вікі»