Що означає іграшка?
І́грашка, ця́цька, за́бавка — предмет, що використовується у грі. Іграшки зазвичай пов'язуються із дітьми та домашніми тваринами, однак вони звичні й для дорослих людей та диких тварин. Багато предметів виготовляються як іграшки, однак грати можна і предметами іншого призначення.
Як виникла іграшка?
Та й саме слово «іграшка» з'явилося тільки в епоху Ренесансу у Франції. Турботливі матері шили перші м'які іграшки з клаптиків тканин, а набивали їх соломою. У XVI столітті іграшки почали виготовляти на замовлення. Ляльки служили манекенами для модного одягу тих часів.
Що означає слово?
Слово має два типи мовного значення — лексичне та граматичне. Реальний зміст слова становить його лексичне значення. Лексичне значення — це зміст слова, закріплений у свідомості людей зв'язок певного звучання з певним явищем дійсності, поняттям, дією. Лексичне значення — продукт мислення людини.
Що таке українська народна іграшка?
Народна іграшка – це форма художньої творчості народу, яка поєднує в собі багатогранність культури народу. В народі її ще називають цяцька, лялька,гарна цяцянка, виграшка, забавка. Народна іграшка поряд з колядками, казками, прислів'ями, приказками, думами є безцінним національним надбанням.
ІГРАШКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Вовчок, І, 1955, 30); Іграшки та …
І́грашка, ця́цька, за́бавка — предмет, що використовується у грі. Іграшки зазвичай пов’язуються із дітьми та домашніми тваринами, однак вони звичні й для дорослих …
Іграшка — річ, призначена для дитячої гри. Приклад вживання — коли йому показали кілька іграшок, він був у захваті від хитромудрого жокея на собаці: собака…