Пластівці — це харчовий продукт, який виготовляється із зерен кукурудзи, пшениці, вівса, рису та інших культур. Вони виходять шляхом видалення оболонок із зерен, їх подальшого шліфування, пропарювання та розкочування. Завдяки цьому зерна стають м'якшими і швидше готуються.
Для отримання пластівців цільні зерна вівса сушать, очищають від м'яки, шліфують і пропарюють. Під дією пари зерна стають м'якшими, що помітно скорочує час для їхнього подальшого приготування в їжу. Тієї ж мети служить і розкочування, що збільшує питому поверхню продукту.
Крупу виготовляють із круп'яних (просо, гречка, рис, кукурудза), зернових (ячмінь, овес, пшениця, дагуса, жито) та бобових (горох, квасоля, сочевиця) культур. Також до крупи відносять пластівці (вівсяні, кукурудзяні), спучені зерна (рисові, пшеничні), штучне саго.
Вживання Пластівці придатні для вживання як самостійний продукт. Як правило, кукурудзяні пластівці, як і мюслі, їдять, попередньо заливаючи їх холодним молоком, йогуртом чи соком. Нині кукурудзяні пластівці — міжнародний продукт і позиціонується як одне з улюблених дітьми ласощів.
Пластівці
- Вівсяні пластівці;
- Гречані пластівці;
- Житні, ячмінні пластівці;
- Пшеничні та кукурудзяні.
Термін «зернові» походить від імені римської богині зернових культур та родючості Церери . Зернові культури були одомашнені в неоліті близько 8000 років тому. Пшениця та ячмінь були одомашнені у Родючому півмісяці; рис був одомашнений у Східній Азії, а сорго та просо були одомашнені у Західній Африці.
Незалежно від різновиду, пластівці можна їсти у чистому вигляді або з додаванням води, молока, інших корисних інгредієнтів. Якщо змішати їх із фруктами, горіхами чи ягодами, це значно збільшить користь продукту та підвищить його поживну цінність.
Традиційні злаки – це ті, які вимагають варіння або нагрівання перед вживанням та виготовляються з вівса, манної крупи (пшениці), рису та кукурудзи . Майже весь (99 відсотків) ринок традиційних злаків – це продукти, виготовлені з вівса (понад 81 відсоток) та манної крупи (приблизно 18 відсотків).