Що означає кутя на Різдво?
Отже, кутя – символ єднання з Богом, зі світом померлих. Кутю варять із різноманітних круп і зерен: пшениці, перловки, ячменя, рису, вівса та навіть гречки.
Що роблять зранку на Різдво?
З ранку у церкві відбувається богослужіння. Цього дня ходять по гостях та навідуються до родичів. Колядування — найважливіша традиція, під час якої групи дітей та молоді ходять будинками, співають різдвяні пісні (колядки), бажають господарям щастя, здоров'я та процвітання.
Що роблять на кутю?
На Західній Україні роблять класичну кутю: з пшениці, маку, меду, горіхів. На Східній Україні: з рису, вишень (або узвару) та горіхів. У Полтаві кутю готують з рису, маку, меду, родзинок і горіхів. У Києві в різдвяний десерт додають ячмінь, мак, мед і горіхи.
Що робити з кутею після Різдва?
Що робити із кутею, яка залишилась після святвечора Тож усі 12 страв потрібно залишати на ніч на столі. Наступного дня усі їх можна їсти, окрім куті. Викидати її також не можна, адже вона символізує повагу до померлих. Зазвичай її згодовують курям або дають іншим домашнім тваринам.
Кутя́ — відварені у воді зерна пшениці чи ячменю з медом. Традиційна ритуальна страва слов'янського новорічно-різдвяного циклу. Готується тричі: на Святий Вечір — Багата кутя, на Щедрий вечір — Щедра кутя й у Водохрещенський вечір — Голодна кутя.
Здавна кутю подавали на Святвечір як першу страву. Її ставили на стіл поруч із хлібом і узваром, а після вечері залишали для душ померлих …
Кутя́ – традиційна ритуальна страва, що готується із відварених зерен пшениці чи ячменю з медом. Це один з найважливіших елементів різдвяного св …